События

Телеканал "Україна"

ЦІННОСТІ ТА РЕДАКЦІЙНІ СТАНДАРТИ

1. ВСТУП


Хто ми?

Ми – журналісти XXI століття. Професійний телевізійний журналіст в ХХI столітті  стоїть перед обличчям цілої низки викликів:
- зміна телебачення як виду;
- зміна журналістики як професії;
- нові можливості для отримання і перевірки інформації;
- розвиток технологій та методів отримання інформації аудиторією.

В умовах жорсткої конкуренції, яку неможливо було прогнозувати ще в ХХ столітті, основна функція журналіста – служити інтересам суспільства і розповідати про оточуючі події, створювати літопис сучасного життя – залишається незмінною. Проте стрімкий розвиток технологій, суспільства та індустрії, вимагає від журналіста змінити традиційні, існуючі в ХХ столітті підходи до збору, осмислення, аналізу, перевірки та подачі інформації.

Що ми робимо?

Ми висвітлюємо найважливіші новини. Ми прямуємо в центр подій, озброєні набором етичних правил, професійних підходів, і технічних засобів для того, щоб у всій повноті, життєвості, різноманітті, різнобічності та суперечності донести до аудиторії найважливіші новини  України та світу, і зробити кожного окремого глядача частиною загальної події.

Для чого ми це робимо?

Нам не все одно. Журналісти – це особливі люди, які володіють внутрішньою потребою досягати суті оточуючих їх подій і явищ, що впливають на життя суспільства і кожної окремої людини, та неодмінно доносити це знання до оточуючих. Професія журналіста існує для того, щоб суспільство отримувало в доступній формі уявлення про всі процеси, що відбуваються в світі, в тому числі дуже складні. Журналіст діє в інтересах суспільства, стоїть на варті законності, загальнолюдських цінностей і моралі. Журналіст – це останній кордон.

В XXI столітті телебачення практично завжди є бізнесом. При цьому це бізнес, який заробляє гроші чесно і прозоро, та заснований на довірі аудиторії. Телебачення обмінює свій контент на увагу глядача, яка монетизується за рахунок продажу реклами.

Як ми це робимо?

Наш основний принцип роботи – це спів-буття. У своїй повсякденній роботі ми керуємося викладеними нижче Професійними цінностями та стандартами, чинним законодавством України, суспільними інтересами та здоровим глуздом.

Даний документ описує цінності, стандарти та принципи, якими ми керуємось кожного дня, виконуючи свій журналістський обов’язок.
 

 

2. ЦІННОСТІ ТА РЕДАКЦІЙНІ СТАНДАРТИ


Цінності

1.   Довіра

  1. Довіра аудиторії.
    1. Канал «Україна» прагне бути лідером телевізійного ринку країни. Інформаційне мовлення є основним елементом контенту каналу, що напряму залежить і визначає довіру аудиторії до каналу.
    2. Мільйони українців дізнаються новини завдяки інформаційному мовленню нашого телеканалу. Довіра – це основний актив будь-якого ЗМІ, а також те, без чого журналістика не може існувати.
  2. Довіра ньюзмейкерів, джерел інформації, учасників інформаційного процесу.
    1. Довіра аудиторії і довіра ньюзмейкерів, джерел інформації –пов’язані напряму. Неможливо завоювати одне без іншого. Тому ми перевіряємо будь-яку інформацію, що потрапляє в поле зору редакції. Ми створюємо такі відносини з учасниками інформаційного процесу, які не дозволяють сумніватися в достовірності наданої нами інформації, навіть у випадках, коли її джерело не може бути названо в інтересах суспільства


2.  Актуальність

  1. Нашим обов’язком є інформування аудиторії – повідомлення новин. Основним пріоритетом інформаційного мовлення є актуальність інформації, що надається. Актуальна інформація - це інформація, необхідна аудиторії для прийняття принципових і щоденних рішень.

    Ми повідомляємо про події:
    - які викликають суспільний резонанс;
    - які знаходяться у фокусі суспільної уваги;
    - і про які суспільство повинно знати.

    Ми повідомляємо про події, які відбуваються саме зараз (live).
    Ми не даємо «вчорашніх» новин.


3.   Достовірність

  1. Достовірною інформацією для нас є:
    - інформація про події, свідком яких був наш кореспондент,
    - або ж, та, яка потрапила до нас по каналах авторитетних міжнародних інформаційних агентств,
    - або ж, підтверджена декількома незалежними джерелами,
    - або ж, документами та аудіо- відеоматеріалами, оригінальність яких не викликає сумніву,
    - або ж, офіційні документи та заяви, опубліковані прес-службами органів державної влади, суспільних організацій, компаній і т.д.

    Не завжди можливо встановити 100% достовірність інформації. В таких випадках, ми зобов’язані, тим не менше, докласти всіх зусиль для її встановлення, або ж у випадку неможливості встановлення, максимально повно та коректно повідомити аудиторії про обставини та джерела отримання даної інформації.

4.   Вагомість та суспільний інтерес

  1. Журналіст повинен прогнозувати розвиток подій, оцінювати вплив інформації на становище справ у суспільстві. Журналіст знаходиться в авангарді суспільного життя, через рід своєї діяльності  він має доступ до набагато більшого об’єму інформації, ніж звичайна людина. Таким чином, у випадку, якщо будь-яка отримана ним інформація відповідає суспільним інтересам, він зобов’язаний повідомити її редакції.


5.   Відповідальність

  1. Журналіст від очевидця відрізняється відповідальністю. Відповідальність за те, що було сказано, як було сказано і в якій послідовності були викладені факти та коментарі. Нас дивляться мільйони людей. Вага слова журналіста - величезна. Слово журналіста дійсно може як рятувати життя, так і вбивати. Журналіст зобов’язаний  усвідомлювати всю повноту відповідальності, яка лежить на ньому, оскільки його слово впливає на величезну кількість людей, які йому довіряють. Сказане журналістом впливає на світ, на державу, на суспільство і на кожну окрему людину. Тому журналіст зобов’язаний  діяти у відповідності до законодавства України, керуватися етичними принципами і здоровим глуздом.


6.   Баланс думок

  1. При висвітленні ситуацій, що зачіпають інтереси декількох сторін, ми прагнемо того, щоб надати можливість висловитись всім учасникам. Ми зберігаємо право кожної зі сторін відмовлятись від коментарів або ж повернутися до права на коментування. Ми прагнемо давати рівнозначні, повновагомі коментарі сторін і уникати коментарів, що формально імітують «другу сторону». Ми не даємо право на коментарі, які порушують закон, розпалюють міжнаціональну, міжконфесійну ворожнечу, і ми не даємо можливість висловлюватись терористам.


7.   Людяність

  1. Життя цікаве у всіх його проявах. Ми прагнемо показати його у всьому його різноманітті, таким, яким воно є. Ми поділяємо загальноприйняті людські цінності та переконання, принципи гуманізму, рівності людей, незалежно від їхніх національних, релігійних, статевих, майнових та освітніх відмінностей.
    Тим не менше, окремі прояви життя можуть бути дуже неприємні та травмувати психіку глядачів, а саме: сцени вбивств у надлишкових подробицях, сцени насильства і його наслідки, каліцтва, кадри, що принижують людську гідність. Ми усвідомлюємо, що все сказане і показане може нанести морально-психологічні травми окремим глядачам чи низці глядачів. Ми не допускаємо деталізації проявів будь-якого насильства і його результатів. Журналіст зобов’язаний враховувати всю міру відповідальності перед аудиторією і кожним окремим глядачем, приймаючи рішення про те, що і як показувати.


8.   Безстороннiсть

  1. Незалежно від особистих переконань, пристрастей і політичних поглядів ми зобов’язані діяти у відповідності до професійного нейтралітету. Журналіст за родом своєї діяльності дуже часто стає фактором, який впливає на хід подій. У деяких випадках це робить його спільником подій. Журналіст повинен усвідомлювати, що будь-яка із зацікавлених сторін може намагатися використовувати його у своїх цілях, вводити в оману і фальсифікувати свідчення та факти, з метою наступного їхнього тиражування. Ми, журналісти та редакція, повинні працювати з урахуванням цього фактору. Ми не стаємо на чиюсь сторону, якщо тільки це не зачіпає загальнолюдських цінностей та цивілізаційних норм.


9.   Чистоплотність

  1. Ми не допускаємо жодних фальсифікацій, спотворень фактів, порушень послідовності викладення, компіляцій та плагіату.

    Новини не продаються!

    Ми ніколи, ні в якому вигляді не отримуємо гроші, цінні подарунки, привілегії, будь-якi матеріальні цінності, блага, послуги, будь-які форми сприяння, в тому числі родичам, в обмін на розміщення чи нерозміщення в ефірі будь-якої інформації. Ми не користуємося своїм службовим становищем журналіста в особистих цілях.


10.   Співпричетність

  • Ми переконані, що саме співпричетність журналіста до події є  ключовою цінністю професії в XXI столітті, критерії якої ще будуть визначатися і викристалізовуватися. Ми повідомляємо глядачеві всю повноту і реалістичність того, що відбулося, пропускаючи події через себе, відокремлюючи  головну емоцію, показуючи людям, що, як і чому відбулося. Ми не нав’язуємо свою точку зору, не робимо оцінюючих  суджень, не приваблюємо глядача на чиюсь сторону, але ми завжди надаємо глядачеві можливість самостійно формувати свою думку, приймати рішення і робити висновки з побаченого.

 

3. РЕДАКЦІЙНІ СТАНДАРТИ, ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ РОБОТИ СПІВРОБІТНИКА КАНАЛУ «УКРАЇНА»

 


Принцип відповідності, точності, достовірності інформації та роботи з візуальним матеріалом.

1. Вступ

Ми прагнемо максимальної точності та достовірності інформації, що подається. Це є  фундаментом нашої репутації і забезпечує довіру аудиторії. Точність і достовірність інформації – основоположний принцип нашої роботи. Оперативність публікації інформації важлива для нас, але точність і достовірність інформації, що використовується, є абсолютним пріоритетом і завжди важливішим за швидкість роботи над матеріалом.

Ми прагнемо того, щоб при жодних обставинах не вводити суспільство в оману при використанні джерел інформації, а також – не повинні приписувати джерелам інформації висловлювання, яких вони не давали.

Журналіст за родом своєї діяльності зобов’язаний критично ставитись до будь-якої отриманої інформації, незалежно від того, отримана вона від представників влади, опозиції, громадських організацій, приватних джерел і т.д.

Ми зобов’язані завжди діяти у відповідності до принципу презумпції сумніву.

2. Принципи

2.1. Не варто використовувати в підготовці матеріалів інформацію, в достовірності якої існують сумніви. Будь-яку інформацію варто ретельно перевіряти на предмет різного роду містифікацій.

2.2. Принцип достовірності означає, що зображення і тексти, що транслюються каналом «Україна», повинні відображати реальність.

2.3. Під час роботи з відеоматеріалом пріоритетом є збереження реалістичності зображення. За деяких обставин спотворення реальності може нанести серйозну шкоду суспільству, окремим його членам, репутації каналу «Україна», а також призвести до судових дій на нашу адресу та до дисциплінарних заходів відносно журналіста.

2.4. Точність означає відповідні посилання на джерела текстової, фото і відео інформації, яка не належить журналісту. Наша аудиторія розраховує на нашу чесність у відносно до джерел матеріалів.

2.5. При роботі з інформацією із зовнішніх джерел варто чітко прописувати такі джерела, навіть якщо такими є конкуренти. Відсутність посилань на першоджерела інформації несе в собі судові та репутаційні ризики для каналу «Україна».

2.6. Ми вітаємо різноманітні точки зору, а також політичні та релігійні переконання, але при підготовці матеріалів журналісти повинні суворо дотримуватися нейтральних поглядів. Журналісти не можуть приймати жодну зі сторін конфлікту чи суперечки, що висвітлюються.  
2.7. Журналістам завжди варто збирати інформацію і висвітлювати позиції декількох сторін, залучених в подію. Кожна зі сторін повинна мати можливість для висловлювання своєї позиції.

2.8. Висвітлення судових процесів повинно бути об’єктивним відносно обвинуваченого. Журналіст не може називати людину злочинцем до прийняття судом відповідного рішення.

2.9. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, сексуальну орієнтацію, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження чи політичні переконання. Вказувати на відповідні ознаки людини (групи людей) варто тільки в тих випадках, коли ця інформація є невід’ємною складовою матеріалу.

2.10. Журналістам варто ретельно оцінювати мотивацію своїх джерел інформації та потенціал маніпуляції з їхньої сторони, якістю та змістом такої інформації. Варто використовувати декілька джерел інформації для підготовки будь-якого матеріалу і враховувати позиції кожної із залучених сторін.

2.11. Умови, при яких відеоматеріал було зібрано, важливі. Ми не приймаємо в роботу готових сюжетів від будь-яких третіх сторін, що представляють корпоративний сектор, чи індустрію розваг, чи політичні сили, чи прес-служби для трансляції за їхній рахунок. Ми не приймаємо хабарі та подарунки від цих сторін, за винятком подарунків  низької вартості. 

2.12. При підготовці матеріалів ми ніколи не фальсифікуємо і не фабрикуємо новини, а також не займаємося плагіатом.

2.13. Ми висвітлюємо факти, а не чутки. Наша репутація і довіра аудиторії залежить від  нашої можливості відрізняти факти від чуток. Наш обов’язок – встановити джерела і пояснити аудиторії причини виникнення чуток, щоб підтвердити або  заперечити їх.

2.14. Ми виокремлюємо декларацію намірів від конкретних дій. Політична заява, як і  більшість прес-релізів, далеко не завжди є інформаційним приводом. Чиновник не є політиком. Чиновник апріорі наділений владою від суспільства та несе перед ним відповідальність за кожне слово. Саме тому в більшості випадків заява чиновників є інформаційним  приводом.

2.15. Ми за правдиве висвітлення подій, без додавання чи виокремлення змісту. Забороняється додавати або виокремлювати зміст із відзнятого матеріалу – за допомогою фізичних або електронних інструментів. Дозволяється робити корекції у відеоматеріалах, направлені виключно на покращення їхньої технічної якості.  Маніпуляції з відео- і аудіо- матеріалами, що спотворюють зміст, суворо заборонені. Те ж саме стосується і закадрового тексту, який не повинен містити будь-яких інтерпретацій відеоматеріалу, а також доповнень або змін до нього.

2.16. Ми є прибічниками сучасної журналістики у всіх її формах, в тому числі онлайн-журналістики. Онлайн-журналістика на каналі «Україна» означає застосування принципів, викладених тут і до інтернет-простору. Працюючи в Інтернеті, варто керуватися тими ж правилами, що і в традиційній журналістській роботі. При роботі з джерелами в Інтернеті варто здійснювати більш ретельну перевірку фактів на предмет достовірності.

3. Обов’язкові узгодження

3.1. Передбачити та описати всі можливі ситуації, в яких редакторам і журналістам доведеться приймати складні рішення, неможливо. На прийняття таких  рішень може також впливати законодавство. У випадку виникнення будь-яких сумнівів,  журналістам варто консультуватися з редактором.

4. Практика

4.1. Журналіст подає факти добросовісно, зберігаючи їхній справжній зміст і не допускаючи спотворень. Інформація повинна бути повною, тобто містити відповіді, хоча б на п’ять питань: що трапилось, де, коли, як і чому. При цьому повинен обов’язково враховуватися контекст, поза яким новина може бути спотворена. При роботі з інформацією варто керуватися принципом презумпції сумніву.

4.2. При перевірці інформації ми зобов’язані:

  • збирати матеріали, використовуючи першоджерело, наскільки це можливо;
  • перевіряти та перевіряти факти повторно;
  • оцінювати автентичність друкованих та електронних документів;
  • отримувати коментарі та доповнення учасників, як тільки це можливо.


4.3. Загальні підходи до перевірки інформації на достовірність:

  • будь-яку отриману телефоном інформацію варто вважати потенційно недостовірною, якщо журналіст особисто не знайомий з джерелом інформації або не може його однозначно ідентифікувати;
  • варто завжди подавати запит і ретельно перевіряти ПІБ, посаду та контактні дані джерела інформації, що надходить по телефону;
  • для перевірки отриманих контактних даних варто зателефонувати джерелу інформації та переконатися, що інформація була дійсно надана ним, а краще отримати підтвердження інформації та особи того, хто телефонував з інших джерел;
  • до перевірки інформації, отриманої електронною поштою, факсом, месседжером, системами повідомлень в соціальних мережах, MMS і SMS варто застосовувати підходи, аналогічні до тих, що застосовуються до інформації, отриманої телефоном;
  • перевірка достовірності інформації та джерела пріоритетна, в порівнянні з оперативністю її публікації;
  • будь-яка інформація, отримана в Інтернеті, повинна використовуватись тільки після ретельної перевірки на достовірність – в якості підтвердження рекомендується зберегти знімки екрану (screenshots) та посилання;


4.4. Робота з цитатами в матеріалі:

  • Цитати є недоторканими і за жодних обставин не повинні видозмінюватися, за винятком видалення слів-паразитів, ненормативної лексики, дефектів мовлення (заїкання та ін.), тавтологій та технічних дефектів в аудіо- чи відеозаписі, за умови, що такі корекції не змінюють змісту цитати. Вибіркове використання цитат може призвести до незбалансованості подачі інформації в матеріалі. Варто переконатися, що використані цитати відображають суть думки спікера, а також – що невербальна мова (емоції, жести, міміка) спікера відображена в матеріалі (за умови, що він впливає на розуміння суті висловлювання). При цитуванні варто відображати контекст чи обставини отримання цитати.
  • Скорочення цитати припустимо, але тільки якщо це не спотворює її зміст.
  • Ми не подаємо джерел інформації, що цитується, у вигідному чи невигідному ракурсі за допомогою використаних цитат. У випадках, коли необхідна саме цитата, журналіст чи редактор повинен прийняти рішення про використання цитати «без купюр».
  • Допускається граматичне коректування цитат, але не їхнє повне перефразування.  При перекладі цитат з однієї мови на іншу варто надавати перевагу образному, а не дослівному перекладу. Оскільки при зворотньому перекладі цитата часто звучить не коректно – рекомендується мінімізувати використання перекладних  цитат.


4.5. Датування та авторство матеріалів:

  • Для нашої аудиторії автор матеріалу є безпосереднім учасником подій, що висвітлюються. В якості авторів матеріалів варто вказувати журналістів, що присутні під час події, яка висвітлюється. Регіональні кореспонденти, які зробили внесок у підготовку матеріалу, повинні бути перераховані із зазначенням  імені та регіону.
  • Датувати матеріал варто з урахуванням того, в які терміни відбувається інформаційна подія чи надходить інформація від журналістів на місцях.


4.6. Загальні підходи до забезпечення принципу збалансованості та об’єктивності в матеріалі про конфліктні ситуації:

  • Наші текстові та візуальні матеріали повинні відображати позиції всіх сторін, а не будь-якої однієї сторони. В кожній угоді, конфлікті або суперечці є щонайменше дві сторони, позиції яких повинні бути представлені. Відсутність в матеріалі позицій основних залучених сторін порушує принцип збалансованості та об’єктивності, суперечить законам драматургії та несе в собі ризик оцінки матеріалу як підготовленого з необ’єктивним ставленням до будь-якої зі сторін.
  • Об’єктивність не завжди означає виділення однакового об’єму хронометражу для згадування сторін події, що висвітлюється. При цьому журналісти повинні завжди прагнути справедливого та збалансованого розподілення в матеріалі інформації про основні залучені сторони. Звинувачення ніколи не повинні подаватися як факти, а факт подачі позову до суду не повинен бути висвітлений як ознака винуватості. Наш обов’язок перед аудиторією, у випадку висвітлення конкретного конфлікту – дати учасникам подій, що висвітлюються, можливість донести свою позицію.
  • Якщо журналістові не вдається отримати коментарі відразу, варто зробити декілька спроб і зафіксувати кожну з них. При отриманні відмови від  коментарів варто чітко зафіксувати формулювання відмови. У випадку виникнення суперечки стосовно будь-якого матеріалу відносно події, журналіст повинен мати можливість підтвердити (у довільній формі) свої спроби надати всім залученим сторонам можливість висловити свою позицію.
  • При підготовці матеріалів журналістам варто ретельно підбирати слова для описання подій із залученням багатьох сторін й інтересів, з метою уникнення оцінки матеріалу як одностороннього чи необ’єктивного.


4.7. При підготовці відеоматеріалів, журналістам варто застосовувати наведені нижче підходи:

  • Сценарії та плани сюжетів обов’язково повинні містити описання джерел використаних відео-матеріалів (власних, отриманих у третіх сторін, провайдерів контенту чи інших ЗМІ) – «… як видно з любительської відеозйомки, яку вдалось отримати …». Журналістам варто проконсультуватися з новинним редактором перед тим, як використати відзнятий матеріал для підготовки кінцевого продукту, якщо можуть виникнути питання стосовно авторських прав чи конкретизації джерела такого матеріалу.
  • Працюючи з матеріалом, отриманим від третіх сторін, журналісту варто переконатися в наявності у нього легального доступу до такого матеріалу. Джерела таких матеріалів повинні вказуватися у відповідності з викладеними тут принципами. Журналістам варто з обережністю підходити до коментування того, що демонструє відеоматеріал, що є у наявності, отриманий від третьої сторони.
  • Якщо сама присутність телевізійних камер на місці події може впливати на те, що відбувається, ми намагаємося вказати це в матеріалі. Наприклад, якщо учасники акції протесту, що висвітлюється, активізуються при вигляді телевізійних камер чи намагаються щось показати журналісту, на це варто послатись – «… учасники акції на місці події показали журналістам …».
  • Відеоматеріали журналістів не повинні зніматися, монтуватися чи писатися так, щоб ввести глядача в оману. Ми повинні чітко висвітлювати реальну історію та відображати події так, як вони дійсно відбуваються. Точно повинні бути відображені масштаб подій, їх послідовність та їхніх учасників. Для підтвердження того, як подія відбувалася в реальності, журналістам варто використовувати різні підходи до зйомки – від загальних до крупних планів.
  • Де це можливо, варто віддавати перевагу відеоматеріалам з мінімальними корекціями. При деяких обставинах окремі секції відеоматеріалу можуть бути заретушовані через правові або моральні причини, з їхнім зазначенням в сценарії.
  • Відвертість і неоднозначні матеріали. Журналісти змушені часто працювати з  інформацією відвертого, сексуального, непристойного чи чуттєвого характеру. Рішення про використання подібної інформації в підготовці матеріалів може прийматися журналістом у випадку їхньої необхідності для передачі історичної  точності чи контексту. Остаточне рішення про трансляцію сюжету з використанням такого матеріалу приймається Головним редактором.


4.7. Підходи до публікації експертних думок й аналітики:

  • Журналісти активно використовують думки експертів для підготовки матеріалів. Такі думки важливі для розуміння аудиторією суті та наслідків висвітлюваних подій. Всі експертні думки повинні подаватися з чітким зазначенням джерела, у вигляді прямої мови, цитати чи графічного слайду.
  • Журналісти, які готують матеріали, побудовані на експертних думках, повинні використовувати ретельно обґрунтовану інформацію від експертних джерел та уникати провокування необґрунтованих припущень або міжособистісних  конфліктів.
  • Забезпечення присутності в матеріалах експертних думок обґрунтовується принципом достатності для розкриття теми, згідно з домовленістю з редакцією.


4.8. Правила онлайн-журналістики:

  • Ми вітаємо використання онлайн-джерел та соціальних мереж у своїй роботі. При цьому журналісти повинні усвідомлювати, що з отриманням та обробкою такої інформації пов’язані додаткові ризики для нашої репутації.
  • До роботи з інформацією з Інтернету та соціальних мереж застосовуються ті ж принципи та правила, що і до роботи з інформацією оффлайн. Не варто використовувати інформацію з Інтернету та соціальних мереж, походження та достовірність якої неможливо перевірити.
  • Завжди варто зберігати знімок екрану (screenshot) веб-сторінки, стосовно якої можуть виникнути питання та сумніви. Варто з обережністю ставитись до незвичної інформації чи новин, знайдених в інтернет-джерелах. Не варто ставитись до такої інформації як до звичайних новин, до отримання підтвердження її достовірності від джерел або фігурантів новини.

 

4. КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

1. Вступ

Конфлікт інтересів може відбуватися, коли особисті інтереси працівника каналу «Україна» заперечують (або можуть заперечувати) інтересам каналу «Україна».

2. Основні положення

2.1. Обставини, які можуть викликати конфлікт інтересів:

- робота в  інших компаніях та/або проектах;
- прийом на роботу родича;
- особисті стосунки з представником компанії-постачальника товарів та послуг, або з джерелом інформації;
- подарунки та інші матеріальні заохочення;
- участь в конкурсах і отримання нагород.

2.2. Членство працівників каналу «Україна» в профкомах або профкомних організацій не є джерелом конфлікту інтересів.

2.3. Працівник каналу «Україна», який вважає, що він може бути втягнутий в конфлікт інтересів, повинен негайно сповістити про це своєму безпосередньому керівнику.

3. Подарунки та інші матеріальні заохочення

3.1. Прийняті журналістом або редактором недоречні подарунки призводять до створення конфлікту інтересів і несуть в собі ризик для репутації каналу «Україна» та наносять збитки довірі до його об’єктивності та чесності у висвітленні подій.

3.2. Журналістам і редакторам не варто також приймати запрошення на заходи, що не мають відношення до основної діяльності журналіста, пов’язаної зі збором інформації та підготовкою матеріалів, і оплачені третьою стороною.

3.3. За жодних обставин журналісти та редактори каналу «Україна» не повинні просити чи приймати оплату (в грошовому чи будь-якому іншому вигляді) за публікацію матеріалів. Оплата публікацій є одним з найбільш серйозних порушень професійної етики та законодавства України та тягне за собою дисциплінарні заходи відносно  працівника, у відповідності до законодавства України.

3.4. За жодних обставин працівники не повинні користуватися своїм службовим становищем для отримання будь-яких благ від джерел інформації чи фігурантів матеріалів.

4. Участь в конкурсах і отримання нагород

4.1. Ми заохочуємо ініціативу колег в підготовці високоякісних матеріалів та їхній подачі на спеціалізовані конкурси для можливого отримання нагород від незалежних організацій.

4.2. Подання матеріалів на конкурси повинна бути узгоджена з керівництвом завчасно. Прийняття неочікуваних нагород, ініціатива в наданні яких надходить від третьої сторони, також повинна бути узгоджена з керівництвом. Такий самий підхід застосовується і до запрошень для редакторів і журналістів брати участь у різного роду конкурсних журі.

4.3. Журналісти не повинні готувати матеріали з єдиною метою участі в конкурсі або отриманні нагороди, як і не повинні видозмінювати раніше підготовлені матеріали для цієї мети (окрім зміни формату матеріалу для відповідності умовам конкурсу).

4.4. Вітається і дозволяється подача журналістами і редакцією матеріалів на конкурси (в тому числі, де передбачена матеріальна винагорода для лауреатів), організовані професійними організаціями в сфері новинного мовлення, фотографії, телебачення і дизайну. Також вітається участь журналістів і редакторів каналу «Україна» в журі подібних конкурсів.

4.5. Не дозволяється участь журналістів та редакторів каналу «Україна» в будь-якому виді конкурсів, організованих лобістськими групами, політичними партіями або об’єднаннями, а також іншими організаціями, що переслідують виключно мету власної вигоди. Участь в подібних конкурсах несе в собі ризик втрати об’єктивності  журналістами і редакторами каналу «Україна» при висвітленні подій, пов’язаних з організаторами.

4.6. Отримання будь-яких несподіваних нагород журналістами та редакторами каналу «Україна» повинно негайно доводитися до відома керівництва на предмет оцінки можливого конфлікту інтересів або шкоди для репутації каналу «Україна».

5. Діяльність журналістів та редакторів поза каналом «Україна»


5.1. Журналісти та редактори каналу «Україна» не можуть виконувати оплачену  роботу за межами каналу «Україна», не узгоджену з безпосереднім керівництвом завчасно.

5.2. Журналісти не повинні користуватися корпоративними бланками для особистого листування, а також не повинні використовувати своє службове становище для отримання будь-якої особистої вигоди.

 

5. ТЕМИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ

1. Вступ

Редактори та журналісти каналу «Україна» повинні знати про потенційні правові та репутаційні ризики не тільки тому, що такі ризики можуть нанести шкоду репутації каналу «Україна», але й через прибічність каналу «Україна» до принципів точності, об’єктивності та збалансованості подачі інформації.

2.Перелік тем, що потребують особливої уваги

2.1. До тем, що потребують особливої ваги, відносяться:
 

  • матеріали про суб’єкти, що знаходяться у стані банкрутства;
  • висвітлення громадянських позовів зі сторони юридичних чи фізичних осіб;
  • спірні скарги та звинувачення в некоректній поведінці;
  • погрози та заклики до насильства, розпалювання міжнаціональних суперечок та ксенофобії;
  • образлива та непристойна інформація;
  • інформація, що несе в собі репутаційні та юридичні ризики для каналу «Україна» та її партнерів;
  • висвітлення наукових і медичних відкриттів та інших відкриттів і інших сенсацій;
  • журналістські розслідування;
  • надзвичайні події, природні катаклізми, прояви насильства, зображення болю


2.2. Даний список тем-джерел ризиків до уваги редакторів може доповнюватися.

3.Практика

3.1. При роботі з матеріалами про суб’єкти, що знаходяться у стані банкрутства, необхідно:


- ретельно підходити до вибору термінів для юридично-коректного опису стану суб’єкта;

- суб’єкт може називатися і описуватися як банкрут тільки після прийняття судом відповідного рішення;

- в подібних матеріалах обов’язково повинні використовуватися коментарі від суб’єкта-фігуранта матеріалу чи повинні бути висвітлені спроби журналіста отримати такі коментарі;

- в залежності від законодавства країни реєстрації суб’єкта в матеріалі повинні використовуватися відповідні юридичні терміни, що коректно відображають стан компанії. Варто включати в подібні матеріали розшифрування використаних термінів, у випадку необхідності. У випадку використання перекладу інформації з іноземного джерела, варто ретельно перевірити коректність використаних у перекладі термінів.
 

3.2. При висвітленні громадянських позовів, а також погроз судовими позовами, зі сторони юридичних або фізичних осіб необхідно:


- враховувати можливі мотиви джерела погроз, а також можливість використання медіа-ресурсів каналу «Україна» для здійснення тиску джерелом погроз на третіх осіб для досягнення власних цілей;

- уникати висвітлення погроз судовими позовами, окрім випадків, коли одна або обидві сторони є великими господарюючими суб’єктами або коли ситуація здійснює вагомий вплив на ринок або галузь.

- обов’язково включати коментарі обох сторін у будь-яку історію, що описує судові позови. Якщо коментарі однієї зі сторін отримати неможливо, але тема є серйозним інформаційним приводом, в матеріалі повинні бути висвітлені спроби журналіста отримати такі коментарі.

 

3.3. При висвітленні спірних скарг і звинувачень в некоректній поведінці необхідно:


- журналістам за жодних обставин не варто дозволяти своїм джерелам інформації озвучувати анонімні звинувачення, підозри чи образливі випади. Це знижує рівень довіри до каналу «Україна» і дає джерелам інформації можливість отримати вигоду за його рахунок;

- якщо в рамках опису конфлікту є необхідність цитувати анонімне джерело з однієї сторони про те, що відбувається з іншою стороною, варто використовувати такі цитати тільки для висвітлення фактів, але не думок;

- будь-який матеріал, що містить будь-які звинувачення на адресу юридичних або фізичних осіб, необхідно узгодити з редактором і обов’язково включати в нього коментарі звинуваченої сторони.

 

3.4. У випадку будь-яких погроз і закликів до насильства, розпалення міжнаціональних сутичок і ксенофобії необхідно:

 

- у випадку отримання працівниками каналу «Україна» будь-яких погроз телефоном або в письмовому вигляді відносно третіх осіб, таку інформацію, при співпраці юридичного департаменту, варто передавати в правозахисні органи. Про  отримання подібної інформації варто також проінформувати керівництво, яке повинно прийняти рішення про публікацію такої інформації.

- в матеріали на подібні теми обов’язково включати цитати представників відповідних органів державної влади, а також інформацію про те, що канал «Україна» повідомив про погрозу владі, що надійшла.

- всю інформацію при отримані погрози необхідно ретельно документувати.

- заява від відомих об’єднань, що беруть на себе відповідальність за насильницькі  дії, можна використовувати в якості джерел інформації для новин. Якщо впевненості в достовірності інформації чи оригінальності джерела немає, варто ретельно зважити рішення про вихід матеріалу на їхній основі;

- у випадку отримання заяв, дзвінків, фотографій, аудіо- і відеозаписів з будь-якими погрозами від об’єднань, що утримують заручників, журналісту варто віднестись до даної інформації з усвідомленням всієї величезної міри відповідальності за життя і здоров’я цих людей. Окрім того, необхідно усвідомлювати відповідальність за здоров’я і психологічний стан родичів і членів сімей заручників.

Журналісту варто зробити наступні кроки:
1) проінформувати керівництво про отримання подібної інформації;
2) проінформувати відповідні правоохоронні органи та передати їм оригінал або копію даної інформації;
3) керівниц